Pajero Wagon — машина, яку люблять за міцність, легендарну прохідність і невбивну ходову. Але чесно: у питанні корозії він “залізобетонним” не вийшов. І якщо дивитись на реальні відгуки власників, картина вимальовується доволі типова: іржа з’являється у всіх, просто в когось швидше, у когось — пізніше.

1. Пороги — хронічний больовий синдром

Це найбільш хрестоматійне місце. Пороги з внутрішньої сторони  у Pajero Wagon гниють навіть у відносно сухому кліматі.
Причина проста: конструкція порога має місця, де накопичується бруд і волога.

Типові прояви:

• пухирці під фарбою вже через 7–10 років експлуатації;

• коричневі точки по низу дверей;

• Іржа під ущільнювачами дверей і гажника

• Іржі над лобовим склом, а після 2010 року і із під лобового скла зверху. 

У багатьох власників ремонт порогів — як техогляд: раз у декілька років.

2. Днище — “залізо”, яке теж втомлюється

Хоча Pajero має не рамну конструкцію, і це ніби гарантує надійність, але лонжерони все одно піддається корозії. Особливо, якщо авто часто бачило оффроуд, сіль узимку та мийки “аби швидко”.

Слабкі місця:

• кріплення задньої балки

• місця навколо паливних трубок

•  задні арки під задніми дверима

Якщо на рамі з’являється масштабна іржа, ремонтувати важко й дорого — особливо, якщо вже пішла глибока корозія металу. Деякі власники навіть роблять повний "антикор" як обов’язкову процедуру раз на 3–5 років в залежності від єксплуатації авто.

3. Навколо люка

Маєш люк? Чудово. Але Pajero Wagon з люком — це майже гарантована зустріч із корозією. Але гниє не сам дах, а рама на яку влеено скло люка. А це наслідок того що власники єксплуатують авто із закритою шторкою на стелі. Немає нормальної циркуляції повітря. Скло холодне, і воно зустрічаеться з теплим повітрям із салону. Отримаємо конденсан котрий збирається в кутах люку і гниє. Тому в міжсезоння особливо, а в зимку тим паче їздіть з відкритою, чи принаймні з превідкритою шторкою люка.

4. Підкрилки та арки 

Арки задніх коліс — одне з найгірших місць. Волога, сіль і бруд збираються  піду щільнювачем задніх дверей, а на мийках двері знизу не завжди вимивають. Також бруд збирається в задніх частинах колісних арок під підкрилками. І через 5 років там багатокілограмові брикети вологої землі котра майже ніколи не висихає. 

Який вихід? Поздньою весною знімати підкрилки і ретельно все вимивати і висушувати. 

5. Чому так відбувається?

Причини доволі прості:

• слабка антикорозна обробка з заводу;

• вік машин (більшості Pajero вже 10 або 15 років);

• експлуатація в умовах, де багато солі й вологи;

• закриті порожнини, які не мають адекватного дренажу.

• не розуміння власниками процесів і нюансів єксплуатації

Плюс, варто чесно сказати: багато власників займаються антикором уже коли “загуділо”. А треба було робити — коли ще блищало. 

6. Як рятують ситуацію?

Найтиповіші рішення:

• повний антикор днища порогів;

• заміна “мертвих” порогів на нові — нерідко з підсиленням;

• обробка арок та підкрилків воском/мастикою;

• консервація лонжеронів всередині (пістолетом високого тиску).

Власники Pajero майже одностайні: якщо машина подобається й плануєш її надовго — без регулярного антикору довго вона не проживе в належному стані.